то лице Прохаська накладено, вікна збудинку навпроти, ялинки – з парку

пристрасть до суголосності задуму та засобів виразності

чогось не вистачає...
для такого образу і атмосфери зображення надто чистеньке, а глибина фокусу на стільки велика, що часом здається що андруховича фотали в студії і накладали на тло. якийсь подвійний фокус. і хочеться щоб хоч інколи зображання мазалось від руху на великій витримці.
а так, не вірю)

капець, як переконливо!!!))))

ну хіба що оця, а решта шопапало

класні фото. дуже

дякую за задоволення. Дуже органічні. Мо Прохасько не образиться? =)

це ваші фоти Прохаська?

Чим далі, тим феєричніше0_0 0_0

Офігітельно. Вибачте, вживаю рідко. Але просто інше слово не виникає. Дякую за посилання.

Насолода. Саме в такому образі він мені уявлявся коли вперше його побачила на Джазі в Галереї Лавра.

Прохасько ,як завжди, неперевершений!

Фотографії, безумовно, шедевральні... при всій моїй повазі і любові до Тараса (я все таки сподіваюсь, що він на відміну від багатьох інших письменників не нишпорить щодня інтернетом вишукуючи якісь повідомлення про себе)) роль безпритульного вдалася йому на усі 100% і най не скромнічає)) Це у класичному розумінні найбільш органічний біт, який тільки можна було вигадати, дуже класні фото, дякую!